Бурма

admin

1 рік ago

Бурманські кішки до себе привертають достатньо уваги, оскільки виглядають шалено красиво. Їхній зовнішній вигляд екзотичний, а поведінка продумана. Ці чарівні кішки не можуть уявити життя без власного господаря і всіма силами намагаються привернути до себе його увагу.

Сьогодні ми познайомимося ближче з цими чудовими й оригінальними вихованцями.

Історія походження

Щоб гідно оцінити всі переваги вусатих представників цієї всесвітньо відомої породи, спочатку потрібно розібрати історію її походження. Ці чудові створіння, що мають ніжну шовкову шерсть, дуже популярні вже протягом тисячоліття. Перші згадки про них простежуються ще в тих рукописах, що були написані в далекому XII столітті в Таїланді та Бірмі.

Згадки бурманських кішок з більш детальним і докладним описом можна зустріти в історичному музеї Бангкока. Крім того, «шовкових» спокусниць відтінку шоколаду можна подивитися на зображеннях, наявних у старовинній літературі, знайденій у сіамській столиці.

Навіть у багатьох храмах застосовуються образи таких чудових тварин.

Назву власної породи бурманські кішки отримали на згадку про їхню Батьківщину — Бірму — чудову і таємничу країну Сходу. У Стародавній Бірмі коти цієї породи вихвалялися і шанувалися. Їх сприймали так само, як і богів. Бірманські кішки вважалися священними і ставлення до них було відповідним.

У кожного з жерців жив такий красивий і розумний звір. Стосунки між господарем і його улюбленцем говорили про те, наскільки останній наближений до богів. Як і у стародавніх єгиптян, кішки вважалися справжніми провідниками у світ мертвих. Живим же вони теж були корисні, оскільки приносили удачу і обіцяли багатство.

Пухнасті «боги» і «богині» коштували шалено дорого. Тільки вихідці зі знаті та багаті аристократи собі могли дозволити подібних «чарівних» вихованців. Кілька бурманських кішок жили при дворі стародавніх монархів і вважалися їхніми вірними талісманами, що оберігають їхнє багатство і добробут. До подібних «святих» улюбленців ставилися з усією уважністю і цінували зовсім не менше, ніж скарбницю або своє щастя.

У країни Європи представники бурманської породи вперше були ввезені тільки в дев’ятнадцятому столітті. Протягом багатьох років їх називали «чорними сіамцями». Все змінилося виключно до 1930 року. У той час лікар Джозеф Томсон перевіз із собою в Америку милу кішечку з цікавою кличкою, що запам’ятовується, — Вонг Мау.

Томпсон не належав до професійних заводчиків, але йому дуже заманулося схрестити власну улюбленицю з представниками сіамської породи. Протягом довгих 8 років Джозеф підбирав із потомства кошенят, які мають більш темне забарвлення. Таким чином він намагався домогтися ідеального відтінку шоколаду. До 1938 року найкрасивіші і чудові кішечки забарвлення, наближеного до гіркого шоколаду, викликали справжній фурор на спеціальній фелінологічній виставці. Фото з вусатими «красунями» потрапило в газети, після цього їхня популярність і популярність злетіли до небес.

Власне після чого бурманська порода була зареєстрована офіційно.

У 1948 році представники бурманської породи на Європейській території дали трохи видозмінене потомство, забарвлення якого обзавелося новим червонуватим відтінком. Крім того, професійні заводчики попрацювали і над тим, щоби кішки мали більш граціозну й акуратну фігуру, подібну до справжніх богинь. Щоправда, такі зміни не були сприйняті з бажаним захопленням і радістю. Після довгих перипетій заводчики зі США та Європи так і не знайшли спільної мови в питаннях ідеального зовнішнього вигляду бурманських кішок.

Завдяки цьому і зараз виділяється не один, а два стандарти описуваної породи.

Американський. Кішки, які відносяться до цього типу, мають більш щільну і присадкувату комплекцію. Форма їхнього тільця округлена.

Європейський . Представниці цього правила мають акуратнішу й елегантнішу фігуру. Їхня мордочка злегка загострена, що робить улюбленців на вигляд трохи єхидними та лукавими. Власне цей вираз приваблює досить багато людей.

Опис

Бурманські кішки сьогодні досить затребувані. Перш за все, всі люди з першого погляду закохуються в їхню яскраву зовнішність, яку неможливо без уваги залишити. Вище вже говорилося, що виділяють два стандарти цих представників породи, але, не звертаючи уваги на це, і в тих, і в інших є загальні зовнішні характеристики, які ми розберемо нижче.

Представники бурманської породи належать до середньорозмірних особин. Вони мають досить щільну масу м’язів, однак водночас їхній тулуб злагоджений досить добре й ідеально. Спинка таких кішок вважається прямою. Вона повільно переходить у довгу і гнучку шийку, а ще широку грудну клітку. Щодо лап — вони, навпаки, зазвичай відростають тоненькими і довгими. Їхній розмір відповідає розмірним показникам тіла, завдяки чому кішки і коти бурманської породи виглядають вишукано. Будь-який їхній рух наповнений грацією та аристократизмом.
Голова в бурманських звірків має не дуже великі розміри. Зазвичай вона широкувата в області вилиць, але досить акуратно звужується ближче до носика. Їхня мордочка приплюснута, що робить бурму схожою з власною родичкою — сіамською кішкою.
Вушка у представників описуваної азіатської породи відростають великими. Вони широко розставлені на маківці та мають злегка заокруглені кінці, які надають тваринам більш миловидного вигляду.
Очі в бурманських кішок розставлені широко. Вони відрізняються великими розмірами й оригінальною будовою. Нижня лінія очей акуратно заокруглюється, а верхня бачиться фактично ідеально прямою, трохи схиляючись до носа. Ця характерність робить котячий погляд більш таємничим, хитрим і похмурим.
Колір райдужки очей у таких кішок буває абсолютно різним. У багатьох випадках він змінюється від бурштинового (частіше цей колір очей належить тваринам з темною шерсткою) до зелено-жовтого (аналогічне забарвлення райдужки властиве для представників світлої масті). З часом колір райдужки може змінюватися. Власне тому професійні заводчики особливу увагу приділяють самій формі очей і проміжку між ними. Колір нечасто підходить як показник.
Бурманську кішку можна з рішучістю назвати неповторною твариною. Маючи невеликі розміри, вона може мати не невелику вагу — вона може становити від 5 до шести кілограмів у самок і до дев’яти кілограмів у самців.
Потрібно взяти чарівну бурманську кішку на руки, як одразу згадується її далеке східне минуле і «божественний» статус: за ступенем тяжкості вона чимось схожа на кам’яну статую, однак при цьому дуже м’яку й лагідну. Відчуття ваги її тіла в даний момент нікуди не зникає. Через таку характерну рису представників цієї породи багато заводчиків називають «цеглинкою, загорнутою в шовк».
Шовкова шерстка — це одна з найяскравіших характерних рис бурманських кішок. Підшерсток у таких тварин відсутній. Шерсть дуже близько прилягає до тіла, але вона водночас залишається такою ніжною і м’якою, що на дотик її справді можна переплутати з натуральним шовком. Короткошерста красуня має одну цікаву властивість — її шерстинки в умовах зміни температури змінюють і власне забарвлення. Коли надворі тепло, бурманська кішка стає набагато світлішою, а коли прохолодно — темнішою і більш насиченою.
Біля самих коренів кожна волосинка має справжнє темне забарвлення. На кінчиках же воно виявляється світлішим. Якщо придивитися до подібних чудових колірних переходів, то одразу стає зрозуміло, чому бурманські кішки вважаються найпредставницькішими у світі.

Велика кількість шанувальників чудових представників бурманської породи думають, що такі кішки являють собою ілюстрацію ідеалів витонченості та грації. Поглянувши на шикарних азіатських красунь, можна здогадатися жителів Бірми, які вважали їх божествами.

Особливості характеру

У багатьох випадках з першого погляду бурманські кішки здаються для багатьох людей надто серйозними і навіть злегка непривітними, проте це враження швидко змінюється, щойно тварина починає рухатися і показувати власний справжній характер. Більш активних, кумедних і бешкетних вихованців важко знайти. Бурманські коти і кішки аж до похилого віку зберігають грайливий характер.

Ці красиві тварини, які живуть вдома, — великі любителі активних і рухливих ігор. Тому що вони вирізняються спритністю і довгими потужними лапками, їхнім об’єктом для ігор і погоні буквально може стати весь будинок. Кішечки люблять «стрибати» по шафах, без особливих проблем можуть промчати килимом, що висить на стінці, і навіть піднятися шторою до самої стелі.

Якщо грайлива бурманська кішечка раптом зупинила власні енергійні рухи, то власнику краще проявити пильність і звернути на неї увагу — можливо, вусата подружка зробила маленьку паузу, щоб озирнутися і знайти для ігор інший цікавий об’єкт у приміщенні.

Бурманські кішки та коти відрізняються ще й сміливим характером. Вони дуже і дуже рідко лякаються громадського автотранспорту. Тварини з вулиці та сторонні люди теж не здатні вивести їх з рівноваги або налякати.

Однак це не свідчить про те, що ці улюбленці безстрашні до божевілля — вони досить розумні і показують обережність, щоб ще раз не потрапити в біду.

Такі кішки не можуть прожити без необхідної уваги з боку людини. Вони особливо сильно прив’язуються до власного власника і не люблять надовго залишатися на самоті — їм завжди необхідна компанія. Залишившись у будинку самі, бурманські кішки дуже часто скручуються в клубочок і просто вкладаються спати. Коли ж господар перебуває поруч, ці енергійні красені будуть робити все, що від них залежить, щоб тільки привернути до себе якомога більше уваги. Здебільшого, їм це вдається.

Азіатським короткошерстим красеням мало без діла лежати поруч з улюбленим господарем — вони дуже люблять, коли їх погладжують, демонструючи те, що про них не забули. Можна навіть розмовляти з цими вихованцями — їм це теж дуже подобається. Якщо раптом господар переключив увагу на розмову з ким-небудь іще, то тварина може раптово нагадати про себе гучним муркотінням або уткнутися холодним носиком у долоню людини.

Подібна поведінка бурманських кішок часто підкорює людей, адже зазвичай тварини цього виду спокійно обходяться без активної уваги з боку власників і живуть ніби самі по собі.

Є люди, які вважають, що основні недоліки характеру бурманських кішок полягають у тому, що вони звикли завжди домагатися власного. Ці вихованці на все мають власну думку. Бурманська кішка сама вирішуватиме, де буде спати, з якими речами грати і яких команд слухатися. Коли ці улюбленці намагаються привернути велику увагу до себе власників, вони поводяться особливо наполегливо — до цього необхідно бути готовими, якщо ви збираєтеся завести подібних азіатських красунь.

Зайвої агресії ці кішки зазвичай не показують. Вони поводяться доброзичливо. Іноді надмірно м’яка поведінка бурманських кішок стає справжньою слабкістю. Бурма не відпускатиме кігтики навіть у подібні моменти, коли їй завдають болю або ображають. З одного боку, ця якість чудова, якщо тварина живе в сім’ї з дітьми молодшого віку: батьки можуть не боятися за те, що улюбленець подряпає дитину. Якщо подивитися інакше, в цих умовах кішка і сама найімовірніше постраждає, якщо батьки не навчать власних дітей правильної та лагідної поведінки щодо вихованців.

Ці домашні звірята піддаються дресируванню. Вони без проблем проходять навчання, тим більше якщо це викликає у них інтерес.

Крім того, бурма без особливих проблем може уживатися на одній території з іншими домашніми тваринами. Конфліктів і бійок вона підбурювати точно не стане.

Життєву тривалість

Багатьох людей, які планують завести ніжну і красиву бурманську кішку, цікавить, скільки вони зазвичай живуть. Звичайна життєва тривалість таких азіатських красенів може становити від 15 до 18 років. Але потрібно враховувати, що багато що залежить і від здоров’я тварини та правильного догляду за нею. У більшості випадків вихованець може прожити і довше.

Варіанти забарвлення

Колірна палітра шерсті бурманських кішок може відрізнятися. Завдяки ніжним колірним переливам зовнішній вигляд таких вихованців до себе привертає ще багато уваги. Розберемо докладно, які варіанти забарвлення подібних кішок існують.

Найбільш знаменитим забарвленням бурманської кішки вважається соболине. Тварини, що мають відношення до цієї масті, мають однакове одноколірне забарвлення. Воно може змінюватися від темно-коричневого до «солодкого» відтінку молочного шоколаду.

Другим за популярністю та поширеністю вважається шоколадне забарвлення. Основна характерна риса цього кольору шерсті кішок полягає в тому, що вона контрастує з темною «маскою», яка є на мордочці вихованця.

Є й незвичайне блакитне фарбування бурманської кішки. Відтінок шерсті при такому кольорі більше схожий на сірий і вважається дуже світлим. Особини, що мають подібне забарвлення, зазвичай коштують трохи дешевше, ніж представники породи інших кольорів.

Обумовлено це тим, що блакитне забарвлення дуже затребуване у котів і кішок безлічі інших відомих порід.

Дуже сильно серед шанувальників породи цінується лілове забарвлення кішок. Не існує жодної іншої породи, представники якої мають так само ніжне й однакове забарвлення. Цим кольором можуть похвалитися тільки шикарні бурманські красуні.

За стандартами Європи бурма може мати й інші цікаві забарвлення шерсті.

По-справжньому унікальною шерсть бурманської кішки робить ненастирливий червоний або рудий відтінок.

Кремові «нотки», що з’явилися з освітлених червоних гам, підкорюють багатьох поціновувачів описуваної славної породи.

Виділяють і кілька варіантів чудового й оригінального черепахового забарвлення. Воно в собі поєднує комбінацію чорного і червоного кольорів у найрізноманітніших співвідношеннях.

Як підібрати кошеня?

Кошеня цієї азіатської породи слід вибирати ретельно і виважено. Потрібно поставитися до цього серйозно. Необхідно дотримуватися таких ключових рекомендацій.

Не потрібно купувати занадто маленьких кошенят. Бажано трохи почекати, поки малюки не підростуть і їм не виповниться 3-4 місяці. До цього часу кошенята стануть більш самостійними і легше звикнуть до нових умов утримання.
Вибираючи кошеня бурманської породи, потрібно брати до уваги той момент, що вони ростуть трохи повільніше, ніж «молодняк», що належить до інших порід. Завдяки цьому кошенята бурми і виглядати будуть меншими.
Дитина не повинна бути занадто млявою і хворобливою на вигляд.
Можливо, з очей кошеняти будуть виходити прозорі виділення. Лякатися їх не варто — ця рідина покликана діяти як очищувальний компонент очей дитини. Якщо виділення стали твердими, їх потрібно буде досить акуратно прибрати. Діяти слід дуже дбайливо і без різких рухів, щоб не завдати шкоди кошеняті. Якщо ж ви запримітили у маленького улюбленця виділення жовтуватого або білястого кольору, то краще звернутися до ветлікаря.
Якщо ви підшукуєте бурму певного вподобаного вам забарвлення, то краще купити велику особину, а не велике кошеня. Це можна пояснити тим, що відтінок таких тварин доходить до власного «справжнього стану» тільки в той момент, коли тварині виповнюється близько року.
Бажано за покупкою такої породистої красуні звертатися в престижні розплідники з позитивною репутацією. Крім того, потрібно враховувати і вартість кошенят. У Російській Федерації середня ціна на представників цієї породи зазвичай може становити від 400 до 500$.

Якщо враховувати всі перераховані критерії під час вибору бурманського кошеняти, то ви не зробите помилку з придбанням. Головне, враховувати всі особливості поведінки таких тварин і звертатися за їх придбанням до досвідчених заводчиків або люксових розплідників.

Умови утримання та правила догляду

Кішки, які належать до бурманської породи, потребують правильного та повноцінного догляду. Незважаючи на те що здоров’я цих улюбленців є дуже міцним (генетичні хвороби цим тваринам не знайомі), це не говорить про те, що їхнє утримання можна пустити на самоплив.

Бурма може спокійно прожити все життя і до послуг ветеринарів потрібно звертатися виключно для щеплень. Але ці вихованці дуже часто страждають від деяких хвороб, які потрібно лікувати вчасно, не витрачаючи часу даремно. Наприклад, кошенята бурми здебільшого страждають від утрудненого дихання: ця проблема з’являється через короткий носик.

Що стосується захворювань, які пов’язані з порожниною рота (а саме гінгівіту), вони з’являються часто. Щоб вирішити їх, ветеринари рекомендують годувати вихованця дуже якісним люксовим сухим кормом у гранулах.

Він буде чистити котячі зубки від нальоту і каменю на зубах. Бажано раз на 6 місяців показувати улюбленця зубному лікарю.

Потрібно завжди пам’ятати про те, що бурманські кішечки не переносять протягів. Доводиться стежити за тим, щоб вони не піддавалися їхньому несприятливому впливу. Ці тварини, як і всі представники азіатських порід, погано переносять низькі температури. Їм ще комфортніше в теплі.

В інших питаннях бурманські кішки є невибагливими. Їхнє утримання не попросить від власників додаткових зусиль. Постійну увагу потрібно приділяти тільки шерстці таких красунь. Хоч кілька разів протягом тижня потрібно вичісувати хутро таких тварин, щоб прибрати зайві волосинки і видалити жир з покриву волосся. Робити це можливо не тільки за допомогою традиційного гребінця — для цього більше підійде прекрасної якості замша, якою потрібно буде дбайливо витирати шерсть кішки. Деякі господарі вважають за краще користуватися таким зручним пристроєм, як гумова щітка.

Якщо красуня бурма не виходить гуляти на вулицю, то в її постійному купанні немає необхідності. Однак якщо іноді ви виводите улюбленця на прогулянку, то його потрібно буде обов’язково привчити до постійних водних процедур. Під час подібних заходів досить важливо стежити за тим, щоб вода або шампунь не потрапляли у вушні раковини кішки. Купати таких тварин допускається виключно із застосуванням спецзасобів.

Щоб посушити звірка, потрібно застосовувати сухий рушник. Феном бажано не користуватися.

Іноді підрізайте кігтики власного породистого улюбленця. Якщо навіть у вас вдома стоїть одночасно кілька кігтеточок, за станом нігтів бурми все одно потрібно регулярно стежити. Раз протягом місяця підстригайте кігтики на 1-2 мм, не більше.

Бажано щотижня 1 раз чистити зубки кошеняті бурманської породи. Для таких процедур потрібно запастися спеціальною зубною пастою і щіточкою. Якщо не нехтувати цими гігієнічними заходами, то дитина буде захищена від утворення каменю на зубах та інших аналогічних проблем. Щодня ретельно оглядайте стан вух і очей тварин. Якщо ви помітили, що з’явилася сірка або скоринка, то слід користуватися спеціалізованими краплями та закопувати їх в очі й вушка улюбленця.

Приручити дорослу кішку так, щоб вона не чинила опір подібним процедурам, буває не так і просто, але нехтувати такими оздоровчими діями не можна. Якщо ж видно процес запалення або почервоніння, то потрібно якомога швидше звернутися до ветеринара.

Чим годувати?

Якщо Ви запланували завести шикарну бурманську кішку, то вам потрібно обов’язково знати, чим її годувати можна, а чим небажано.

Збалансоване харчування — запорука здоров’я й активності вихованця. Маленьке кошеня знадобиться годувати не менше 4 разів на день. Що стосується дорослого кота або кішки — їх можна переводити на дворазовий раціон. У період виношування кошенят кішці потрібно забезпечити посилене годування. У цей нелегкий час тварину можна повернути до 4-разового харчування.

Корми для бурми слід вибрати виключно з преміум або супер-преміум категорій. Завжди з усією уважністю стежте за дозуванням, що зазвичай вказується на упаковці. У разі годування справжньою їжею необхідно свою перевагу віддавати протеїновим продуктам — якісній і свіжій рибі, м’ясу і продуктам з молока. Необхідно обов’язково змінити меню бурми яєчними жовтками, вареною печінкою, крупами та овочами. Потрібно враховувати, що натуральне харчування завжди має супроводжуватися вітамінними і добавками на мінеральній основі.

Дуже і дуже важливо знати про те, які продукти цим тваринам давати не можна ні за що. Ніколи не давайте бурмі прянощі, солоні та жирні ласощі. Не слід годувати таких вихованців смаженими і солодкими продуктами — вони можуть завдати здоров’ю тварин серйозної шкоди.

Забезпечити цій шикарній породистій тварині збалансоване харчування не важко, але професіонали радять спочатку отримати консультацію із заводчиком, щоб напевно знати, чим краще годувати кошеня або дорослу кішку. Потрібно буде визначитися, яке харчування ви підберете для вихованця: натуральне або промислове.

Цінні рекомендації та рекомендації

Якщо ви серйозно вирішили завести чудову бурманську кішечку або котика, то вам необхідно прислухатися до деяких корисних рекомендацій і порад від досвідчених заводчиків і ветеринарних лікарів.

Квартира — це справжній полігон для цих вихованців. Вам потрібно буде навчитися ходити максимально обережно і завжди дивитися під ноги. Проявляйте уважність.
Не слід зачиняти двері та вікна. Хуліганистий котик цілком може в останній момент раптово сунути в щілину власний цікавий ніс.
Таких чудових тварин сміливо можна заводити, навіть якщо до цього часу ви ніколи не мали з ними справу. Бурма не вимагає спеціального і занадто трудомісткого догляду — з цим зможе точно впорається кожна людина.
Потрібно пам’ятати про те, що бурма — це тварина, яка повністю довіряє людині. Якщо до вас завітали гості, обов’язково потрібно простежити за безпекою улюбленця. Не забудьте про те, що бурманські кішки до останнього не будуть показувати агресію. Якщо навіть їй довго набридають, вона все одно терпітиме і не опиратиметься.
Якщо ви завели у власному будинку бурму, то про особистий простір можете забути. Не відіграє великої ролі, який ваш настрій, втомилися ви чи у вас ще залишилася енергія — якщо ви прийшли додому після тривалої відсутності, бурманській кішці потрібно приділяти час, приголубити і поговорити з нею.
Якщо є в будинку діти, їм необхідно обов’язково пояснити, що кішка — це абсолютно не іграшка, а жива істота. Продемонструйте їм, як потрібно правильно тримати вихованця на руках, щоб не заподіяти болю. Буде корисно показати і те, як слід гладити кішечку, щоб не тиснути дуже сильно.
Бурма дуже несхвально ставиться до самотності та складно її переносить. Якщо ви змушені дуже часто відлучатися з дому, то можна завести ще одного котика, щоб у вашої улюблениці була компанія для ігор, коли вас немає.
Якщо ви завели маленьке породисте кошеня, то вам потрібно завжди пам’ятати про його своєчасну вакцинацію. Якщо ви купили дитину в спеціальному престижному розпліднику, то всі щеплення, в основному, будуть вже зроблені раніше. Обов’язково познайомтеся з ветеринарною картою вихованця. Повторні щеплення допускається робити не більше одного разу протягом року.
Якщо ви заводите такого котика або кішечку не для розведення, то найкраще відразу потурбуватися про стерилізацію вихованця. Обов’язково заздалегідь порадьтеся з ветлікарем. Фахівець порекомендує вам, у якому власне віці це краще робити.
Бурма — дуже спритна швидка і хуліганиста кішка, яка любить зіграти. Завдяки цьому потрібно заздалегідь сховати всі дорогі вашому серцю і тендітні речі, щоб кошеня ненавмисно не перекинуло і не розбило їх.
Кішки цієї відомої породи відрізняються непохитною відданістю власним господарям. Такого улюбленця не вдасться віддати в хороші руки, якщо вам раптом здасться, що ви не можете за ним доглядати як потрібно або це буде вас обтяжувати.

Краще завчасно подумати про те, чи зможете ви приділяти цій тварині увагу в належній кількості, чи знайдеться у вас час на ігри з нею. Якщо ні, то краще не «випробовувати» бурму і підібрати кішку будь-якої іншої породи.

Відгуки господарів

Незважаючи на велику ціну, бурманські кішки залишаються досить затребуваними і популярними. Вони підкорили серця багатьох любителів таких тварин, що живуть вдома. Про бурму залишають багато хороших відгуків. Ось що найбільше радує власників таких азіатських красенів:

більшість людей називають їх «плюшевими іграшками» за дуже м’яку і ніжну шерсть;
тішить людей і чудове «природне виховання» бурми;
освічена поведінка таких кішок підкорює і дивує багатьох заводчиків;
за словами власників, бурманські кішки легко проходять навчання і схоплюють нову інформацію «на льоту»;
нечасто хворіють;
вважаються досить охайними;
спокійні на вулиці та в машині;
дуже ласкаві;
люблять господаря і завжди чекають його, коли його немає вдома;
за словами багатьох власників, ці кішки легко співіснують з іншими тваринами на одній території, не провокують бійок і конфліктних ситуацій, поводяться миролюбно;
ці кішки мало линяють, тому їхня шерсть не літає по всій квартирі;
бурманські кішки комічні та люблять зіграти — стежити за ними суцільне задоволення.

Це абсолютно не всі плюси, які господарі виявили в бурманських кішках і котах. Багато що залежить від певного характеру й особливостей поведінки окремих особин. Основні переваги, що підкорюють заводчиків, — миловидна зовнішність таких вихованців і їхня любов до ласки.

Якщо говорити про мінуси, їх господарі спостерігають у бурми досить рідко. Основний недолік, який бентежить більшість людей, — це велика ціна на азіатських красенів. Тим більше це стосується особин ексклюзивних і топових кольорів. Деяким господарям здається, що від бурми залишається просто безліч шерсті, але дана проблема з’являється дуже і дуже рідко, оскільки підшерстя у подібних тварин немає, а сама їхня шерсть від природи занадто коротка — непотрібного клопоту з нею, як правило, не з’являється, тим паче якщо постійно вичісувати її.

Детальніше про бурманську кішку ви дізнаєтеся з наступного відео.

Синоніми назви Бурманська короткошерста кішка, Купер, Супалек (Супілек), Малайська Країна походження Бірма Рік зародження породи 1934 Рік зародження породи 1934 року Аборигенна порода немає Якою фелінологічною організацією визнана? FIFe, WCF, CFA Життєву тривалість до 16 років

Увесь вид середніх розмірів із міцним кістяком, добре розвиненою мускулатурою та раптово значною вагою для його розміру Розмір середній Вага, кг 3,5-6,5 Шерсть насичена та м’яка Довжина шерсті короткошерста Особливості шерсті м’яка Забарвлення: коричневе (соболине); блакитне; шоколадне; платиновий, ліловий; червоний; кремовий Малюнок колор-пойнт, черепаховий Трьохкольорова немає Буква М на лобі так Морда (фільтр) витягнута Розмір вух середні Форма вух округлий кінчик Пензлика на вухах немає Очі великі Колір очей жовті Хвіст (фільтр) довгий Хвіст (фільтр) довгий Лапи середні Пухнастий хвіст так

Загальний опис вирізняється активним та енергійним характером Лагідність лагідна Приязнь доброзичливість доброзичлива Активність активна Грайливість дуже грайлива Лінива ні Слухняна так

Підходить для житлової площі так Підійде для дітей так Складність догляду нескладний догляд Догляд за шерстю потребує щотижневого причісування Здоров’я хворіють нечасто