Білий тхір вважається одомашненою твариною і належить до сімейства куницевих. Такі звірята добре піддаються навчанню і доброзичливі по відношенню до людини.
Які особливості білого домашнього тхора можна відзначити? Як доглядати за твариною? Що пропонують професіонали? Детальніше про це ми поговоримо в нашій статті.
Особливості
Для початку, слід зазначити той момент, що білий тхір має дуже нестандартну форму тіла. Так, тулуб звірка дуже часто зіставляють із тулубом такси: саме тіло тварини доволі витягнуте, а лапки — невеликі та короткі. Якщо, наприклад, ми говоримо про точні показники, то довжина тіла не буде більшою за 40 сантиметрів (причому обов’язково потрібно згадати, що тулуб самців набагато довший за тулуб самок). Маса тварини дуже значна і досягає 3 кілограмів.
Необхідно сказати, що якщо при народженні тхір має біле забарвлення шерсті, то це абсолютно не означає, що він залишиться таким до самої смерті. Здебільшого, з віком дитинчата стають темними, їхня шерстка набуває соболиного підтону, а на мордочці виникає так звана маска.
Втім існують і винятки. Так, у природі можуть з’являтися тхори-альбіноси, які повністю білі і залишаються такими протягом усього власного життя.
А річ у тім, що в організмі подібних тварин міститься недостатня кількість мелатоніну — спеціальної речовини, яка і забезпечує відмінне забарвлення тварин.
Однак не варто лякатися подібного явища. Навпаки, тхори-альбіноси є більш цінними, а тому і ціна набагато вища. Найбільш унікальне комбінування — це тхір-альбінос із чорними очима. Багато тваринників мріють отримати власне такого звірка.
Також обов’язково потрібно згадати, що самі по собі тхори живуть не тільки вдома, але також і в умовах дикої природи. Однак необхідно виділити, що життєва тривалість тварини залежно від місця проживання може разюче відрізнятися. Так, учені-зоологи повідомляють, що в умовах будинку білий тхір може жити близько 10 років, а в природі — не більше 5. Така відмінність пояснюється насамперед тим, що в умовах природи тхори дуже часто стають жертвами дуже великих і хижих тварин.
Що стосується звичок звірка, то важливо сказати, що ще з часів Середніх віків вони виділялися власною здатністю до лову гризунів, а конкретно щурів і мишей. Крім цього, у пухнастих тварин дуже сильно виражений інстинкт руху (за людиною, матір’ю або навіть іграшками). Завдяки цьому з подібним домашнім вихованцем буде дуже легко впоратися навіть малодосвідченому твариннику або дитині.
Чим молодше звірятко, тим воно активніше. Тим більше це вимальовується на випадок, коли тхори живуть групами — вони регулярно граються і ганяються один за одним. З віком активність гасне, тому великі особини дуже багато часу сплять. Сам сон вважається дуже глибоким і може тривати 15 годин на день.
Тхори — досить розумні тварини. Так, якщо зайнятися їх дресируванням, то вони реагуватимуть на власну кличку, також їх можна буде вигулювати на повідку.
Мінуси та плюси
Білий тхір-альбінос, як і будь-яка інша домашня тварина, має певні риси, які слід передбачити, якщо ви плануєте утримувати подібного звірка у себе вдома.
Однак відразу потрібно враховувати, що тварини нагороджені не тільки позитивними характеристиками, а й негативними рисами. Завдяки цьому необхідно все ґрунтовно і детально все продумати і розрахувати, перш ніж ставати господарем оригінального домашнього вихованця. Якщо погані лінії вас не відштовхують — сміливо прямуйте в зоологічний магазин.
Однак про все поетапно. Перш за все, розглянемо переваги білого тхора як домашньої тварини.
Загалом основною позитивною рисою домашніх тхорів вважають їхню поведінку. Тварини досить цікаві та грайливі. Особливо ця риса сподобається маленьким дітям, які дуже часто стають ініціаторами купівлі подібного домашнього улюбленця. З тхорами можливо не тільки весело і цікаво грати, але також смішно стежити за ними.
До очевидних переваг домашньої тварини відноситься ще й той момент, що тхори добре співіснують з іншими домашніми улюбленцями (наприклад, з кішками або собаками). Таким чином, пухнастого звірка можна заводити навіть у разі якщо у вас у квартирі (або будинку) живуть і інші тварини. Тхір з ними прекрасно уживеться, і вони гратимуть між собою.
Але крім позитивних рис, існують і безперечні мінуси. Розглянемо негативні сторони утримання тхора у себе вдома більш детально. Так, одним із дуже великих недоліків тхора є його пахучі залози, завдяки яким звір може виробляти дуже малоприємний для людини запах. Здебільшого, тварина користується такими залозами тільки в разі якщо її щось налякає.
Однак нерідкі й винятки. У зв’язку з цим, якщо ви прийняли рішення завести тхора, то необхідно пам’ятати, що його «супутником» вважається поганий запах. Причому цей аромат може вбирати ваш одяг, шкіра і волосся, тому люди, які вас оточують, також знатимуть про те, що ви господар пухнастого звірка.
Плюс до всього, утримання тхора зазвичай супроводжується великими матеріальними витратами. Тварина вимагає величезної уваги і коштів: постійні щеплення, якісний і дорогий корм, повідець, надійна клітка тощо. Тому у вашому бюджеті сім’ї ви повинні заздалегідь передбачати нову статтю витрат.
Поведінкові лінії тхора (не звертаючи уваги на їхню загальну позитивну спрямованість) також можуть створювати для вас сильні незручності. Так, господарі тхорів відзначають, що звірята схильні до створення найрізноманітніших «схованок». Це означає, що у квартирі тварина знайде якесь відокремлене місце, куди буде ховати дуже різні речі — іграшки, залишки їжі та багато іншого. Відучити тхора від цієї звички не вдасться, а з відокремленого місця часто доноситимуться погані запахи.
Ще одна важлива поведінкова модель — це звичка копати. Завдяки подібному патерну тхори можуть зруйнувати ваші меблі та завдати шкоди іншим предметам побуту.
Як доглядати?
для того щоб ваш маленький домашній вихованець вів активний і здоровий життєвий спосіб, йому потрібно забезпечити всі необхідні умови для утримання. Насамперед це стосується облаштування житла, забезпечення якісного харчування та дотримання потрібних процедур, пов’язаних із гігієною.
Житло
Ідеальним житлом для білого тхора стане простора клітка. Так, за власними габаритами вона має бути не меншою, ніж 60 см завширшки, 80 см завдовжки і 45 см — заввишки. Проміжок між прутами не повинен становити більше, ніж 5 см. Краще віддавати перевагу кліткам, зробленим з якісних матеріалів (наприклад, з металу). В іншому випадку вихованець може зруйнувати власне житло. Гідний варіант — це вибір клітки з великою кількістю поверхів і з високою кількістю найрізноманітніших тунелів.
Важливу роль відіграє також облаштування всередині клітки. Так, обов’язково всередині неї повинні міститися подібні елементи, як:
- місце для туалету;
- годівниця і поїлка;
- кілька дверцят;
- облаштоване спальне місце.
Як бонус можна спорудити або придбати спеціалізований будиночок чи гамак. Також якщо є можливість слід створити майданчик для ігор.
Але не забувайте, що незалежно від того, як чудово облаштована клітка і наскільки вона простора, тхір потребує постійних прогулянок. Тому його необхідно відпускати побігати по кімнаті, а ще вигулювати на вулиці за допомогою повідця.
Харчування
Харчування — це невід’ємна частина утримання домашньої тварини. Раціон відіграє важливу роль у житті білого тхора. Дуже часто тхорів годують спеціалізованими сухими кормами. Однак, цим обмежуватися не варто. Так, існує певний список харчових продуктів, які обов’язково повинні обов’язково входити в раціон тхора. До них можна віднести:
— сире/в’ялене/сушене м’ясо (індичка, заєць, курка, яловичина (умовно), мишки, жаби, перепілки);
— ласощі із сухожиль — давати нечасто 1 раз протягом тижня (містять важкі для організму білки);
— перепелині яйця (краще в сирому вигляді, більше вітамінів: 1-2 шт. протягом тижня);
— яйця курки (відварені, 1 шт. на 2 тижні).
Не можна:
— сирі яйця курки (містять Авідин);
— усе, що містить багато спецій.
Із рибного можна:
— креветки (1-2 шт. протягом тижня);
— різні види червоної риби, форель, скумбрія, ставрида, тріска, камбала, оселедець.
Не можна:
— корюшка, тюлька, кілька, хамса, мойва, певні види оселедця (івасі, тихоокеанський), салака, карась, короп, щука, лящ (зокрема, морський), плітка, окунь, минь, сорога, язь, сардина, сардінелла — тому що ці види риби містять фермент тіаміназа, що руйнує вітамін В1 (тіамін). Зібраний цей фермент здебільшого в шкірі та плавниках, а ще у нутрощах.
— минтай, хек, сайда, сайка (полярна тріска), тріска Есмарка, путасу, пікша, мерлуза, мойва, тюлька, корюшка (морська й річкова), хамса, певні види оселедця, сардини, кілька, мавролікус, сарданела, серебрянка, бекас, короп, карась, окунь, минь, бо ці сорти риб містять вітаміни вітаміну «а» і «б», бо ці риби містять вітаміни «б» і «в», тому що оскільки ці сорти риб містять триметиламіноксид, речовину, що зв’язує залізо і перетворює його на незасвоювану форму. При дачі такої риби у звірів може з’явитися анемія і білопухлість.
З молочного відносно можна, в різні життєві періоди і за лікарськими показаннями:
— сир (знежирений, інакше сильно проносить);
— кефір на живих бактеріях 0-1% (знежирений, інакше сильно послаблює);
— Біо-ряжанка (давати знежирене, інакше сильно проносить);
— сир (давати зрідка, оскільки підвищує утворення газу).
Не можна:
— молоко (не засвоюється);
— сметана (не засвоюється).
З овочів можна невеликими шматочками, тому що клітковина погано засвоюється у тхорів:
Не можна:
З фруктів-ягід можна знову ж таки невеликими шматочками, тому що рослинна клітковина у тхорів погано перетравлюється, і вуглеводи різних цукрів дають непотрібне навантаження на підшлункову залозу:
— банан (крім сушеного!);
— авокадо (давати нечасто, тому що занадто жирне);
— виноград (давати нечасто, токсичний);
Не можна:
Із сухих фруктів не можна:
— фініки (багато цукру);
— чорнослив (багато цукру, послаблює);
— курага (багато цукру);
Із зелені можна лише: петрушку, кріп, ошпарену кропиву. Також абсолютно не можна давати тхорам «їжу зі столу», супи, каші, смажене, копчене, прянощі, солоне, гостре, ковбаси, солодке, будь-які напої, цибулю, часник, гриби, горіхи, солодке, продукти з сої, з консервантами, чіпси, попкорн.
В якості солодощів і частувань для тхора в зоологічних магазинах можна купувати спеціалізовані ласощі, які призначені для котів (але, до їхнього складу не повинен входити цукор).
для того щоб підтримувати здоров’я власного вихованця, необхідно обов’язково дотримуватися всіх інструкцій і рекомендацій фахівців. В іншому випадку можуть з’явитися різноманітні погані наслідки у вигляді хвороб або навіть смертельного результату.
Гігієна
Білий тхір потребує ретельних і постійних процедур гігієнічного плану (що стає зрозуміло вже з самої назви тварини). А справа вся в тому, що біла шерстка звірка дуже швидко забруднюється. Тому тхора слід часто купати. Це необхідно робити в теплій воді із застосуванням спеціалізованих шампунів, приготованих для тхорів. Схожі засоби для догляду можна знайти буквально в будь-якому зоологічному магазині.
Обов’язково потрібно згадати той момент, що процедури гігієни щодо самки набагато простіші, ніж щодо самця. А справа вся в тому, що в організмі чоловічої особини містяться особливі сальні залози, робота яких може впливати на забарвлення шерсті — вона буде жовтіти.
Причому процедури гігієни в цьому варіанті не допоможуть. Завдяки цьому важливо відразу визначитися з тим, чи хочете ви займатися розведенням і розмноженням тхорів. Якщо ні — то самця сміливо можна каструвати. У цьому варіанті в недалекому майбутньому білизна шерстки повернеться назад.
Рекомендації професіоналів
Для забезпечення максимального комфорту тварини, а ще для того, щоб остаточно вирішити про те, чи готові ви заводити тхора, необхідно ознайомитися з корисними порадами професіоналів (ветеринарів, учених-зоологів, а ще досвідчених тваринників).